 |
||
      Електронна пошта:darek@kortowo.prv.pl |
1 Кор. 13,1-13 1.Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або комбал звучний. 2.Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо. 3.І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи. 4.Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5.не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; 6.не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7.все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. 8.Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. 9.Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. 10.Коли настане досконале, недосконале зникне. 11.Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли я став мужем, покинув те, що дитяче. 12.Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнав так, як і я спізнаний. 13.Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов. |
|